Скажите, а пространственные задачки из "Vita Nostra" - плод воображения или реально существующая методика? Если второе - то где можно поискать? Уж очень интересно)

Андрей, с таким же успехом можно сказать, что идея специальной школы для одаренных детей содрана и "Ариэля" Беляева и с пресловутого "Гарри Потера". Что делать, идея не нова, и весь интерес и составляет наблюдать, какой писатель как развивает ее в своем произведении. Так что, сравнивать бодренькую совдеповскую сказочку о несгибаемых комсомольцах с очень серьезным, сложным произведением, на мой взгляд, недопустимо.

СПАСИБО! Именно так – большими буквами! Сегодня дочитал Vita Nostra и понял, что давно не брал в руки книгу, которая может произвести ТАКОЕ впечатление. Два дня радости, переживаний, огорчений…. Спасибо вам Марина и Сергей за эти два дня моей жизни!

По поводу VITA NOSTRA
прочитал.
сюжет и идея внаглую украдена с книги Валерия Алексеева "Проект АЦ".
http://www.fictionbook.ru/en/author/alekseev_valeriyi_alekseevich/proekt_ac/

Дорогие мои! Очень благодарен за ваш великий труд, зовущий читателя в пугающее будущее. Видеть невидимое - блевать золотыми монетами -это реальность Хрещатика. Спаси-Бо, что Вы есть, и не приведи Г-дь встретить завтра людей в черном, хотя, как прописал,будучи в торчке великий и нежный поэт -Черный человек - это наш приговор." С уважением -Владислав.

Здравствуйте,уважаемые писатели.Я большая поклонница вашего творчества,с удовольствием читаю ваши книги и советую их своим друзьям.Сегодня прочла рассказ"Ордынец" и осталась озадаченной.Обьясните,пожалуйста,кто же такой этот Ордынец,какое отношение он имеет к плотине и к затопленным селам и для чего,спустя много лет,он вернулся в другом облике?

Уважаемые Марина и Сергей!
Несколько раз пытался к вам "отсюда" достучаться, но каждый раз получаю"Введен Неверный код с картинки!" :((
Если мои предыдущие письма все-таки к Вам дошли по нескольку раз, то извините. "ОК" я нажимал каждый раз только раз, как и прнепрдупреждает Ваша гостевая страничка.
Микола Калинин. 8-066-243-21-18, m-kalinin@ukr.net

Моє вітання шановним Марині й Сергію!
Так сталося, що Ваш роман "Дика енергія" я читав, подорожуючи Шотландією, про яку у Вас (принаймні у Вашого роману :)) лишилися найкращі спогади.
Дякую Вам за роман. Цікаво, динамічно, захоплююче!
Але я був здивований якістю перекладу... Половину роману я таки терпів, а потім таки, з 316-ї сторінки, взявся читати "з олівцем".Не знаю, наскільки Ви самі володієте українською мовою (зауважую це без будь-яких закидів-докорів), але, наприклад, "грудки одяку" просто неможливо уявиити. Навіть важко показати якийсь "відповідни", який би проілюстрував це безглуздя російськомовній людині... Хіба так: "осколки одежды" або "брызги одежды"...
Ну, й кілька прикладів далі.
ст. 317
"Вулиці сповнюються людьми" (наповнюються)
"Всі одні одних люблять" (одне одного)
"світна косметика" (косметика, що світиться)
"татуювання на голих руках" (татуювання на оголених руках)
ст. 318
"...виходить жінка...: завваживши мене, ...посмішка злітає з її губ" (це звучить так, наприклад: "вишел человек и, увидев меня, у него слетела шляпа (?))
крім того в укр. мові є дуже велика різниця між "усмішкою" і "посмішкою". "Посміша" має глузливий відтінок. Похідні від "посмішки" -- "посміховисько", "людям на посміх" тощо; тож, тут і в іншишх місцях тексту варто вжити "усмішка"
ст. 320
"полісмен поковзується" (полісмен, послизнувшись,)
ст. 322
"повертається спромога рухатись, але я ще слабка" (повертається здатність рухатися, але я ще квола)
"Вилізай" (вилазь)
"ледь обертаючи ... язиком" (ледь ворушачи ... язиком)
ст. 323
"Роздумую ще трохи" (розмірковую ще трохи)
ст. 326
"Чутно, як біжить вода по стоках" (Чутно, як стоками біжить вода)
"переступаючи через сидячих" (у такому контексті в укр. мові дієприслівники не вживаються)
ст. 329
"Алекс і Бан переглядаються" (краще "перезирнулися" -- заміна теперішнього часу на минулий тут не суттєва)
ст. 330
люди ... косують" (це швидше так говорять про косооких)
ст. 334
"поклавши руки одні одним" (поклавши руки одне одному)
ст. 337
"із відкритими ротами" (із роззявленими ротами)
"Туман ... розсіявся" (туман може тільки РОЗВІЯТИСЯ)
ст. 339
"Це теж тяжко" (Це теж важко)
ст. 341
"тіла їх як холодець" (тіла їхні як холодець)
"значливо перглядаються" (значуще перезираються)
ст. 343
"я зачиняюсь" (певно "ЗАПИРАЮСЯ")
"Оглядаюся" (вживаніше "озираюся")
ст. 345
"Руки-ноги затекли" (Руки-ногши отерпли (затерпли))
ст. 347
"Сукня сидить незле" (Сукня сидить непогано)
ст. 357
2скрипливий голос" (скрипучий голос)
"Тут можна випрямитись" (випростатись)
"давно закинутий" (покинутий)
ст. 358
"Сукня перетворилася на шмаття" (на дрантя)
ст. 359
"Вони переглядаютться" (перезираютться)
"зчиняється шум" (гамір)
"де уперше" (де вперше)
"на місці сідал" (на місці сидінь)
ст. 360
"крізь це гудіння" (гул)
ст. 361
чорноволосу (чорнокосу, чорняву -- у людей не волосся на голові, а коси або чуб (тоді чорночуба)
"не говорить ні слова" (не промовляє)
ст. 362
"заполонює" (??)
"бляшані банки, повні каміння" (наповнені камінням бляшанки)
ст. 363
"додаючи дзвеніння(??) в музику нашого ходу" (додаючи дзвону в музику нашої ходи ("нашого ходу" -- застаріле)
"юрби вцілілі дикі" (юрби вцілілих диких або юрбами вцілілі дикі)
ст. 364
"ревучих, співочих мегафони" (діяприслівник в укр. мові застосовується ТІЛЬКИ для позначення властивості, постійного стану:" під лежачий камінь вода не тече", але "він спіткнув через камінь, що лежав на дорозі")
"по вулиці йде" (йде вулицею)
"обличчя біліють за склом" (за шибками)
ст. 366
"покрівельній жерсті" (покрівельній блясі)
"зводячи з розуму, як рев" (примушуючи божеволіти, як ревіння)
ст. 367
"Сторожа нервує" (сторожа нервується, інакше виходить "Стража нервирует (а не нервничает!))
ст. 370
"проходить повз" (проходить мимо, ("повз" вимагає іменника: повз що?))
"обманувши" (обдуривши)
ст. 375
"сморід машинного масла" (тільки МАСТИЛА!)
ст. 377
"признається Мавр" (зізнається)
"зелень сосон поруч із ..деревами" (поряд)
ст. 378
"збиваюся зі шляху" (з дороги)
ст. 379
"він схований" (прихований)
"треба подумати" (треба поміркувати)
ст. 380
"Посмішка" (Усмішка)
ст. 383
"повинен залишитись" (мусить)
ст. 385
"думка... зведе її з розуму" (... вона збожеволіє від думки...
ст. 387
"не відриваючи очей" (не відводячи)
"відриває очі" (відводить)
ст. 389
"порослі травою горбки" (бугорки)
ст. 391
"з розпущеним ... волосся" (з розпущеними... кісьми)
"хмурий погонич" (похмурий)
"хто похмуро, хто безпечно" (...легковажно чи байдуже? -- невже в оригіналі було "безопасно"?)
"Я стою обімлівши" (мліючи, зомлівши)
ст. 393
"по схилах" (схилами)
Ну і так далі, якщо дочитали до цього місця, то вже й утомилися...
Серед вказаних зауважень є чисто редакційні (типу "на мою думку так краще"), а є й недопустимі "ляпи". І головний, можна сказати, це вживання слова "РОЗПИЛЮВАЧ"! Цей пристрій (РАСПЫЛИТЕЛЬ) займає в романі дуже помітне місце. Але ж в укр. молі це щось таке, що розпилює... пилкою. Треба було вжити слово "РОЗПОРОШУВАЧ", бо це пристрій, який розпорошує людину в порох (не в бризки ж, бо тоді це був би розбризкувач). Але ніяк не РОЗПИЛЮВАЧ!
Мені здається, що ваші шановні перекладачі або не знають української мово (більш-менш досконало), або поставилися до перекладу за принципом "стук-грбк -- аби з рук". І це прикро. Адже такий цікавий роман!
Якщо Вас, шановні Марино і Сергію, не зв"язує з вашими "перекладачами" контракт чи міцна дружба (типу "любі друзі", "куми" тощо), то я міг би запропонувати свої послуги (хоча б для проби!) з перекладання.
З повагою дод Вас і "з неповагою" :) до Ваших перекладачів
Микола Калінін. тел. 8-066-243-21-18.
m-kalinin@ukr.net

Моє вітання шановним Марині й Сергію!
Так сталося, що Ваш роман "Дика енергія" я читав, подорожуючи Шотландією, про яку у Вас (принаймні у Вашого роману :)) лишилися найкращі спогади.
Дякую Вам за роман. Цікаво, динамічно, захоплююче!
Але я був здивований якістю перекладу... Половину роману я таки терпів, а потім таки, з 316-ї сторінки, взявся читати "з олівцем".Не знаю, наскільки Ви самі володієте українською мовою (зауважую це без будь-яких закидів-докорів), але, наприклад, "грудки одяку" просто неможливо уявиити. Навіть важко показати якийсь "відповідни", який би проілюстрував це безглуздя російськомовній людині... Хіба так: "осколки одежды" або "брызги одежды"...
Ну, й кілька прикладів далі.
ст. 317
"Вулиці сповнюються людьми" (наповнюються)
"Всі одні одних люблять" (одне одного)
"світна косметика" (косметика, що світиться)
"татуювання на голих руках" (татуювання на оголених руках)
ст. 318
"...виходить жінка...: завваживши мене, ...посмішка злітає з її губ" (це звучить так, наприклад: "вишел человек и, увидев меня, у него слетела шляпа (?))
крім того в укр. мові є дуже велика різниця між "усмішкою" і "посмішкою". "Посміша" має глузливий відтінок. Похідні від "посмішки" -- "посміховисько", "людям на посміх" тощо; тож, тут і в іншишх місцях тексту варто вжити "усмішка"
ст. 320
"полісмен поковзується" (полісмен, послизнувшись,)
ст. 322
"повертається спромога рухатись, але я ще слабка" (повертається здатність рухатися, але я ще квола)
"Вилізай" (вилазь)
"ледь обертаючи ... язиком" (ледь ворушачи ... язиком)
ст. 323
"Роздумую ще трохи" (розмірковую ще трохи)
ст. 326
"Чутно, як біжить вода по стоках" (Чутно, як стоками біжить вода)
"переступаючи через сидячих" (у такому контексті в укр. мові дієприслівники не вживаються)
ст. 329
"Алекс і Бан переглядаються" (краще "перезирнулися" -- заміна теперішнього часу на минулий тут не суттєва)
ст. 330
люди ... косують" (це швидше так говорять про косооких)
ст. 334
"поклавши руки одні одним" (поклавши руки одне одному)
ст. 337
"із відкритими ротами" (із роззявленими ротами)
"Туман ... розсіявся" (туман може тільки РОЗВІЯТИСЯ)
ст. 339
"Це теж тяжко" (Це теж важко)
ст. 341
"тіла їх як холодець" (тіла їхні як холодець)
"значливо перглядаються" (значуще перезираються)
ст. 343
"я зачиняюсь" (певно "ЗАПИРАЮСЯ")
"Оглядаюся" (вживаніше "озираюся")
ст. 345
"Руки-ноги затекли" (Руки-ногши отерпли (затерпли))
ст. 347
"Сукня сидить незле" (Сукня сидить непогано)
ст. 357
2скрипливий голос" (скрипучий голос)
"Тут можна випрямитись" (випростатись)
"давно закинутий" (покинутий)
ст. 358
"Сукня перетворилася на шмаття" (на дрантя)
ст. 359
"Вони переглядаютться" (перезираютться)
"зчиняється шум" (гамір)
"де уперше" (де вперше)
"на місці сідал" (на місці сидінь)
ст. 360
"крізь це гудіння" (гул)
ст. 361
чорноволосу (чорнокосу, чорняву -- у людей не волосся на голові, а коси або чуб (тоді чорночуба)
"не говорить ні слова" (не промовляє)
ст. 362
"заполонює" (??)
"бляшані банки, повні каміння" (наповнені камінням бляшанки)
ст. 363
"додаючи дзвеніння(??) в музику нашого ходу" (додаючи дзвону в музику нашої ходи ("нашого ходу" -- застаріле)
"юрби вцілілі дикі" (юрби вцілілих диких або юрбами вцілілі дикі)
ст. 364
"ревучих, співочих мегафони" (діяприслівник в укр. мові застосовується ТІЛЬКИ для позначення властивості, постійного стану:" під лежачий камінь вода не тече", але "він спіткнув через камінь, що лежав на дорозі")
"по вулиці йде" (йде вулицею)
"обличчя біліють за склом" (за шибками)
ст. 366
"покрівельній жерсті" (покрівельній блясі)
"зводячи з розуму, як рев" (примушуючи божеволіти, як ревіння)
ст. 367
"Сторожа нервує" (сторожа нервується, інакше виходить "Стража нервирует (а не нервничает!))
ст. 370
"проходить повз" (проходить мимо, ("повз" вимагає іменника: повз що?))
"обманувши" (обдуривши)
ст. 375
"сморід машинного масла" (тільки МАСТИЛА!)
ст. 377
"признається Мавр" (зізнається)
"зелень сосон поруч із ..деревами" (поряд)
ст. 378
"збиваюся зі шляху" (з дороги)
ст. 379
"він схований" (прихований)
"треба подумати" (треба поміркувати)
ст. 380
"Посмішка" (Усмішка)
ст. 383
"повинен залишитись" (мусить)
ст. 385
"думка... зведе її з розуму" (... вона збожеволіє від думки...
ст. 387
"не відриваючи очей" (не відводячи)
"відриває очі" (відводить)
ст. 389
"порослі травою горбки" (бугорки)
ст. 391
"з розпущеним ... волосся" (з розпущеними... кісьми)
"хмурий погонич" (похмурий)
"хто похмуро, хто безпечно" (...легковажно чи байдуже? -- невже в оригіналі було "безопасно"?)
"Я стою обімлівши" (мліючи, зомлівши)
ст. 393
"по схилах" (схилами)
Ну і так далі, якщо дочитали до цього місця, то вже й утомилися...
Серед вказаних зауважень є чисто редакційні (типу "на мою думку так краще"), а є й недопустимі "ляпи". І головний, можна сказати, це вживання слова "РОЗПИЛЮВАЧ"! Цей пристрій (РАСПЫЛИТЕЛЬ) займає в романі дуже помітне місце. Але ж в укр. молі це щось таке, що розпилює... пилкою. Треба було вжити слово "РОЗПОРОШУВАЧ", бо це пристрій, який розпорошує людину в порох (не в бризки ж, бо тоді це був би розбризкувач). Але ніяк не РОЗПИЛЮВАЧ!
Мені здається, що ваші шановні перекладачі або не знають української мово (більш-менш досконало), або поставилися до перекладу за принципом "стук-грбк -- аби з рук". І це прикро. Адже такий цікавий роман!
Якщо Вас, шановні Марино і Сергію, не зв"язує з вашими "перекладачами" контракт чи міцна дружба (типу "любі друзі", "куми" тощо), то я міг би запропонувати свої послуги (хоча б для проби!) з перекладання.
З повагою дод Вас і "з неповагою" :) до Ваших перекладачів
Микола Калінін. тел. 8-066-243-21-18.
m-kalinin@ukr.net

Уважаемые Марина и Сергей!
Вы получили синопсис и фрагменты романа "Хромосома Христа"?

Буду признателен за УЧАСТИЕ в издании!!!

Владимир

Под очень сильным впечатлением от многих ваших произведений... На мой взгляд - Вы лучшие в жанре "нравственной фантастики" (О,времена - О,нравы) и пусть времена в фантастических книгах не наши, нравственность остаётся вечным универсальным мерилом человека. Последнее прочитанное и очень-очень впечатляющее "Vita Nostra...", но ... Хочу задать вопрос: пару-тройку лет назад вышла книга "Корректировщики" С.Прокопчик. Основная "психологическая" сюжетная линия - точь в точь. Или это мне только кажется? Нет желания ознакомится, если не читали, и прокоментировать?
С уважением, Сергей Ю.М., г.Рязань

Давно вас читаю, нет, скорее даже проглатываю и пропускаю сквозь себя, обожаю. "Посадила" на вас кучу народа. Вот только что закрыла последнюю страницу "Vita Nostra" и поняла что это слово должно зазвучать.
СПАСИБО

Дорогие Марина и Сергей! Поздравляю Вас с победой "Vita Nostra" на "Звездном мосту-2007".

Уважаемые Марина и Сергей, вас беспокоит одна из ваших читательниц, меня зовут Люба. Пять лет назад я благополучно защитила кандидатскую диссертацию на тему «“Крысолов” М. Цветаевой в контексте европейской и русской фольклорно-литературных традиций», несколько страниц этой работы я посвятила сравнительному анализу поэмы М. Цветаевой «Крысолов» и вашего рассказа «Горелая башня». Я искала «следы» цветаевского «Крысолова» в литературе последующего периода. И я нашла, как мне показалось, их у вас и у Святослава Логинова, но более всего – в поэме-мистерии Иосифа Бродского «Шествие». Речь ни в коей мере не шла о заимствованиях, прошу понять меня правильно: меня интересовал вектор преемственности литературы и история постцветаевских воплощений легендарного сюжета. Но порой я начинаю думать: ведь все, на мой взгляд, явные отсылки к «Крысолову» М. Цветаевой в «Горелой башне» могли быть просто случайными совпадениями, обусловленными влиянием самой легенды в варианте, например, братьев Гримм, а не в цветаевском ее варианте. И я хочу спросить вас: были ли вы знакомы с цветаевской поэмой до написания своей «Горелой башни»? Для меня это очень важно. Конечно, нужно было спросить об этом раньше, до написания моей работы... Но у меня тогда не было возможности связаться с вами. Буду крайне признательна, если вы ответите мне. Могу выслать вам те несколько страниц из моей диссертации, где анализируется ваше произведение. С уважением, Люба Викулина.

Марина, Сергей, огромное спасибо за ваши книги! Продолжайте в том же духе! ;-)

Случайно сталкнулась с Вашим произведением "Варан", прочитала в захлёб. В первые сталкиваюсь, что в книгах фентези не только сказочный мир приключений, а ещё и филосовский смысл. В конце я плакала, даже задумалась над своей жизнью,и рещила : "Что не надо всю жизнь искать ЧТО-ТО, а может обратить внимание на того кто рядом"!
Единственное, что меня огорчает, почему так мало илюстраций к Вашим произведениям. Я только учусь живописи, но мне уже хочется нарисовать искизы, особенно к описанию "сезона", и сказочных животных.

Сколько раз заходил на Вашу страничку и только сейчас заметил,что Вам можно написать :)
Кстати,"мыло" моё (да и вообще тяга к этому слову,ПАНДЕМ)появилось ещё раньше,чем я прочитал Ваш роман.Нигде не мог найти его,а слово это даже хотел использовать для названия нашей группы,но не суждено пока,а может,и не надо вовсе.Я тогда впервые в Киев поехал,на концерт THERION,и конечно же,чтобы найти ТУ САМУЮ книгу :) Нашёл.Читал в поезде,не мог оторваться.Потом подумал,не поспешил ли я со своим ником?!Но природная скромность мне не позволила его изменить :)
Я хочу Вас спросить,но...позвольте ещё скажу.
Вы для меня стали тем автором,который,когда во мне начались очередные внутренние изменения,стал тем проводником,который как нельзя вовремя оказался рядом,ну,то есть Ваши книги.
А первая книга,которую я купил,"Эмма и сфинкс",вообще стала судьбоносной!Во-первых,она за последние три года ещё не была у меня дома-просят и читают по второму,а то и третьему разу:
друзья,коллеги и моя начальница в восторге! :)))
Конечно же,это "КОН".Он никого не отпускает,тянет.Именно блягодаря этой повести (я её с таки горячим энтузиазмом рассказывал!) и этой книге я нашёл свою Судьбу,свою Единственную.Она первая попросила меня дать ей почитать эту повесть (до этого я сам давал,предлагал почитать Вас).Я не мистик и не астролог,в общем,что для меня важно и интересно в жизни окзалось интересно и Ей.И это прекрасно!Хотя она для своих 16 лет,младьше меня на 7 лет,оказалась много глубже и тоньше и благодаря Ей я и сам увидел много иных граней.И в Вашем творчестве отже!
Сейчас читаю "VITA NOSTRA",не могу-хочу дочитть,узнать всё,но так же и не даю себе,оттягиваю,ловлю кайф от того,что в любой момент могу открыть книгу и погрузиться в этот новый мир.
Почему я так подробно пишу,хотя и понимаю,что Вам такое же пишут многие?
Наверно потому,почему и все-Вы меняете восприятие.Ваши Слова проходят сквозь наши устойчивые проэкции и меняют их.В лучшую сторону.Иной нет.

Хочется задать Вам вопросы да не люблю загонять себя в рамки эти: "......?"

Просто интересно.Как Вы сами реагируете на свои произведения,их идеи,слова,то, как они взаимосвязаны и так ненавязчиво приводят к пониманию чего-то иного,подчас простого,но такого прекрасного,такого бесценного.(Помню,как поразила меня связь сюжетов в книге "Магам можно всё".Я долго её не брал в руки-не люблю фэнтези,-но осознав этот тонкий ход,которым Вы показали эту Идею...Не опишу словами-я просто п о м н ю,что узнал и решил не допустить подобного в своей жизни.Просто так совпало,что меня зовут Станислав,а мою любимую - Юлия.Меня сперва даже тешило такое совпадение,пока я не увидел по какой причине у них произошёл разрыв.Дело в том ещё,что начал я читать этот роман именно тогда,когда в наших отношениях случился осенний перелом,излом даже,когда либо всё,либо уже ничего.И именно этот финал,поразивший меня,не дал уйти по накатанной,грозившей обрывом.Это не мистика.Это так должно быть.Иначе хаос.Всегда должно быть что-то,что удерживает или просто открывает глаза.Два года я не мог прочитать больше двух страниц,а той осенью мне хватило всего пары дней-я впитал её всю.Я тогда мысленно сказал Вам спасибо,самое тихое и искреннее,каким оно может быть,Ведь слово-это серебро,а...:))))
Сам я играю в группе,тоже занесённый судьбой (это долгая история,не буду Вас утомлять,хотя я такие как раз очень люблю :) к потрясающему поэту и композитору,профессиональному гитаристу в компанию. А я скромный басист:)

Давно хотел просто написать Вам.Письмо.Написал.Как и любому,хочется,чтоб оно достигло своего адресата.Ну,успехов ему!
И Вам тоже.И себе немного оставлю,Вы ведь не против? ;)

Мне кажется, что ни одно не второе окончание не нужно. Надо сотавить, так как есть - открытый финал, он достаточно красноречив.....Потому что первый финал слишком приторный, а второй - ИМХО необоснованный...

Здравсвуйте, Марина и Сергей. Наверное, мое письмо будет почти таким же, как пишут вам другие Ваши почитатели. Но думаю, такого спасибо, какое вы сейчас видите от меня, нет. Не то, чтобы я читала все ваши книги. В электронном варианте есть несколько повестей, а в печатном издании собрание "Скитальцы", "Казнь", Городской цикл ("Ведьмин век" и т.д.") и вот недавно купленная "VITA NOSTRA". Каждая из книг произвела впечатление, причем каждая - свое, но ни одного плохого. "VITA NOSTRA" я просто проглотила. Просто невероятное впечатление произвела "Долина совести". Да что там говорить, Вы и сами знаете, какое воздействие оказывают Ваши произведения. Очень уж хотелось выразить Вам мою благодарность... Сейчас у молодежи кумиры - киноактеры, певцы и т.д. А у меня - Вы. Спасибо.
Не знаю, наверное моя запись покажется глупой, пустой, но это не так - я попыталась вложить в нее ВСЕ чувства.. Жаль, конечно, что получилось слабенько =)
очень бы хотелось получить от Вас хоть пару строк лично. Но и мечтать не смею :)

Спасибо за ваши книги. Искреннее, неподдельное удовольствие.

Это - вам (написано после прочтения повести "КОН"):

На театральной пьесе,
За занавесом в гримерке,
Стоял, как на эшафоте,
И слезы текли из глаз.
Безжалостной Поэтессе,
Читая надрывно строки,
И зная, что на излете
Падет на полу сейчас.

И может ли быть банальней
Какое-нибудь представленье,
Чем смерть в тишине театра,
Простертая над ковром?
Он понял ее буквально
И в сторону смел сомненья,
И не повернул обратно -
Он слишком мечтал о том.

Он верил в одну легенду
О призрачной Поэтессе,
О той, что живет в театре,
И каждому шанс дает
Свое отыграть либретто
В единственной жуткой пьесе,
Одним лишь застывшим кадром
Запечатлеть полет.

Но мало кто отыграет
Под дикие крики "браво",
Под громы аплодисментов,
Под призрачные "ура".
Тому лишь она подарит
Быть вечным артистом право.
На тысячи километров
Его разнесут слова.

Узнают его повсюду -
В далеких и жарких странах,
И в самом жутком морозе
Все будут смотреть в экран.
И слава, и деньги будут
В его костюмных карманах,
И яркие красные розы
Возлягут к его ногам...

Всего лишь одним моментом
Мечты зачеркнет старуха -
Безжалостной Поэтессе
Нет дела до наших душ.
Сфальшивившим лишь сонетом
Случайно обрежет ухо,
И в поминальной пьесе
Оркестр сыграет туш...
23.07.2007